Станція Scalea-Santa Domenica Talao — за 2 км від будинку.
Галька і темний вулканічний пісок, під ногами дрібні камінці — пляжне взуття знадобиться. Вода повністю прозора, між скелями можна пропливти з однієї бухточки в іншу.
На місці. Парасоля і килимок лежать у шафі у квартирі.
Середньовічне селище на горі: вузькі сходи, арки, кам'яні будинки і норманський замок XI століття. Згори видно все узбережжя і гори за ним.
На місці. Іти краще надвечір: удень на сходах спекотно, а на заході сонця звідти найкращий вид.
Кругла сторожова вежа XVI століття. Колись стояла на острівці, потім лагуну засипали, і вежа опинилася на суші посеред міста.
На місці. Просто орієнтир дорогою на пляж — заходити всередину не потрібно.
Потяги вздовж узбережжя ходять часто, квиток купують на станції або в застосунку Trenitalia. Розклад змінюється за сезонами — перевірте перед виїздом.
Маленька бухта за природною кам'яною аркою — найвпізнаваніше місце узбережжя. Спускатися треба стежкою від пляжу Marinella, вниз ведуть сходи.
На місці. Вхід платний і за годинами; з 2026 року місцем опікується Pro Loco San Nicola Arcella. Влітку відкрито щодня приблизно з 8:00 до 20:00, навесні — лише у вихідні. Уточніть перед поїздкою.
Навпроти містечка лежить острів Діно з морськими гротами: Блакитним, Лев'ячим, Ченця. У Блакитному гроті вода світиться бірюзою — це гра світла, а не фільтр.
На місці. До гротів ходять катери з Praia a Mare і з порту Скалеї. Море має бути спокійним, інакше рейси скасовують.
Це вже Базиліката, а не Калабрія. На вершині Monte San Biagio стоїть біла статуя Христа обличчям до гір, а не до моря. Унизу — гарний старий центр із десятками церков.
На місці. Від станції до верху далеко і вгору: влітку ходить автобус, інакше таксі. Пішки підніматися не варто.
Понад триста настінних розписів просто в житлових провулках — малювати почали 1981 року і відтоді не спинялися. Плюс довга набережна і синій прапор за чисте море.
На місці. Станція в самому центрі, від неї до моря пішки. У вересні тут фестиваль гострого перцю.
Покинуте верхнє селище, зруйноване на початку XIX століття, і острів навпроти берега. Тиха альтернатива людному Diamante.
На місці. Руїни стоять на пагорбі без тіні — беріть воду і не йдіть туди опівдні.
Човни йдуть уздовж берега до Arcomagno й острова Діно і заходять у гроти, куди з суші не потрапити. Зазвичай пів дня, часто із зупинкою на купання.
На місці. Рейси залежать від погоди. Квитки беруть у порту вранці того ж дня або заздалегідь телефоном.
Парковка біля будинку безкоштовна. У горах дороги вузькі та звивисті: закладайте більше часу, ніж показують карти.
Одна з головних доісторичних пам'яток Європи: на камені вибитий бик, якому понад дванадцять тисяч років. Поруч невеликий музей біля входу.
На місці. Вхід 6 €, пільговий 4 €. Лише з гідом. Години роботи змінюються — зателефонуйте до комуни Papasidero, +39 0981 83078, перед виїздом.
Найвідоміша річка півдня Італії для сплаву. Спуск близько 11 км займає приблизно три години, складність середня — беруть і новачків, і родини з підлітками.
На місці. Сезон із квітня до жовтня, від 40 € з особи. Записуватися заздалегідь, спорядження дають на місці.
Село албанського походження, де досі говорять арбереською. Зі оглядового майданчика відкривається ущелина Раганелло — одна з найвражаючіших на півдні Апеннін.
На місці. Оглядовий майданчик доступний усім. Спуск у саму ущелину — лише з гірським гідом, самостійно не можна.
Будинки піднімаються пагорбом кільцями до церкви на вершині — здалеку схоже на мурашник. Входить до списку найгарніших сіл Італії.
На місці. Вулиці круті й брукован. Залиште авто внизу і підіймайтеся пішки.
Гори, букові ліси і реліктові сосни лорикато, які ростуть лише тут. Влітку нагорі на десять градусів прохолодніше, ніж на узбережжі.
На місці. Маршрути різної складності. У спекотні дні це найкращий спосіб сховатися від спеки.
Той самий цитрон, за яким названо все узбережжя. Його вирощують на схилах, варять у цукатах, роблять лікер і продають на місцевих ринках.
На місці. У Santa Maria del Cedro є музей цитрона. Лікер із цитрона — зрозумілий подарунок додому.